Перегородки із склоблоків

1. Загальні відомості про склоблоки.

Склоблоки – це елементи з герметичним порожнім простором. Самий естетичний матеріал для перегородок(рис11-12.).

Рисунок 11. - Сучасні види кольорових склоблоків

Рисунок 12. -Дизайнерський варіант склоблоків

Перегородки зі склоблоків в інтер'єрі.

    

   Властивості:

-міцні (є куленепробивні);
-вогнестійкі (не тріскаються і не розплавляються протягом години);
-тепло – та звукоізоляційні;
-довговічні;
-пропускають світло (80% - з прозорого скла, 50 – 75% кольорові);
-термостійкі (витримують перепади температури від -40⁰С  до +50⁰С);
-вологостійкі;
-екологічні;
-дешеві по зрівнянню із звичайними вікнами;
-не потребують подальшого оздоблення;
-довговічні;
-декоративні;
-не схильні до внутрішнього запилення.

 Недоліки:

-всередині не можна прокласти системи проводки;
-на склоблоки не можна нічого повісити;
-якщо склоблоки використовуються в якості вікон, то відсутня вентиляція.

Види склоблоків.

Стіна з склоблоків володіє такими ж шумопоглинаючими властивостями, як цегляна стіна аналогічної товщини. А теплоізоляційні властивості краще ніж у стін з цегли або з бетону. Стіни зведені з склоблоків міцні, однак їх площа не повинна перевищувати 15 м², інакше стіна вийде важкою і нижні шари блоків можуть тріснути під вагою верхніх.

Кожний блок виготовляється з товстого скла (6-7мм). Найчастіше склоблоки мають товщину від 7,5 до 10см.

Стандартні розміри склоблоку: 190х190х80мм, може бути 240х240х80мм, вага від 2,5 до 4,3 кг, випускаються кутові елементи розміром 190х90х80мм, 240х115х80мм.

Поверхня склоблока може бути: гладкою, рифленою, прозорою, матовою, кольоровою. Залежно від цього вони поділяються на світлопрозорі (з гладкою поверхнею лицьових стінок), світлорозсіюючі і світлонаправляючі (склоблоки з рифленими поверхнями).

Як декоративні є моделі фасонні: трикутні, кутові, круглі, шестикутні.

     Різноманітність склоблоків.

На поверхню склоблоків може бути нанесений малюнок з найдрібніших кульок кольорового скла. З них можна викласти справжні пано із зображенням краєвидів, тварин, квітів, абстрактних малюнків. Такі склоблоки дорогі –до 50дол. за штуку.

Склоблоки дають великі можливості дизайнерам, архітекторам і будівельникам, тому що «дозволяють грати» зі світлом.

Цей матеріал можна комбінувати з іншим: наприклад нижня частина стіни з цегли, бетону або дерева, а верхня – із склоблоків, або навпаки.

Зведені перегородки з склоблоків використовуються для оформлення як громадських так і житлових приміщень. Їх застосування може змінювати простір до невпізнання. Вони дозволяють візуально зробити приміщення більш просторим, світлим і стильним. Склоблоки використовуються для улаштування перегородок у ванних кімнатах, на кухні, можуть розмежовувати квартиру на функціональні зони, використовуються для декорування стін. Можуть бути прямолінійними і криволінійними, мінімальний радіус заокруглення 5м.

2. Технологія кладки перегородок.

Обмеження в розмірах конструкції:

• площа не більше 15 м.кв.;
• висота не більше 6м;
• довжина не більше 7,5м

При необхідності кладки конструкції більших розмірів, її необхідно ділити несучими конструкціями

2.1. Підготовчі роботи.

• За допомогою рівня перевіряється горизонтальність і вертикальність опорних поверхонь
• Поверхня дотику очищається від пилу, бруду і, при необхідності, ґрунтується
• За допомогою двох дерев*яних рейок або металевих профілів (пластикових) намічають місце розташування першого ряду перегородки. Ці конструкції виконують функцію опалубки для улаштування направляючого шва на горизонтальній основі.
• На відстані 60-80см виставляються вертикальні елементи для контролю вертикальності конструкції (якщо конструкція має заокруглення, то такі елементи виставляються через кожні два склоблока)
• При зведенні конструкції від стіни до стіни, або від підлоги до стелі, або при нестабільній основі на підлозі улаштовується направляючий шов, а по висоті компенсаційний стик
• На боковій опорі намічаються місця, де будуть отвори для армуючих прутків

2.2. Виконання роботи.

• Перед початком роботи необхідно перевірити цілісність кожного склоблоку.
• Підготувати направляючий шов. Для цього приготовлену клейову суміш або розчин нанести на основу. Рекомендована мінімальна товщина шва 3см.
• Розчин наноситься на перший блок з однієї сторони, блок укладається біля стіни. При цьому утворюється компенсаційний стик, товщина якого дорівнює товщині монтажного хрестика. Простір, який утворився, заповнюється розчином.
• При укладанні наступного блоку розчин наноситься на бокову грань і цією гранню укладається до попереднього. Між блоками виставляються хрестики, які забезпечують однакову товщину шва. Операції повторюються до кінця кладки ряду
• Після закінчення першого ряду кладки в горизонтальний шов укладається арматура, яка одним кінцем заводиться в отвір, який попередньо зроблений в несучій стіні. Арматура має бути із нержавіючої сталі або оцинкована, щоб запобігти виникнення іржі, яка викликає появу плям і послаблює конструкцію.
• Після укладання горизонтальної арматури виставляється вертикальна, яка з’єднується з горизонтальною дротяними скрутнями. Арматура не повинна торкатися скла, тому всі отвори заповнюються розчином, інакше можуть бути зміщення блоків.
• Після завершення кладки кожного ряду виконується контроль горизонтальності та вертикальності конструкції.
• При традиційному монтажі склоблоків дозволяється укладка 3-4х рядів за один підхід. Це обумовлено тим, що цементний розчин висихає повільно і необхідно давати не менше 12 годин між кожною черговою кладкою.
• Після закінчення кожної укладки необхідно видаляти залишки розчину з поверхні склоблоків і звільняти міжблочні шви за допомогою губки або вологої ганчірки, щоб не подряпати скло.
• Перед укладанням останнього ряду біля стелі улаштовується компенсаційний шов товщиною 2см для збереження перегородки від температурних деформацій і від прогинів несучих конструкцій стелі.

 2.3. Обробка швів.

• Після повного закінчення монтажу перегородки із склоблоків необхідно очистити від розчину і попередньо протерти поверхню склоблока, якщо на блоку є захисна плівка, то вона не знімається. Готова конструкція має просохнути при кімнатній температурі від 2 до 5 діб.
• Після просушки необхідно видалити пластини монтажних хрестиків, не залишаючи подряпин на склі.
• Міжблочні шви затираються затіркою, при цьому необхідно слідкувати за рівномірним заповненням зазорів. Після тужавлення суміші шви затирають вологою губкою і очищають скло.

Інші способи укладання склоблоків.

І. Монтаж склоблоків за допомогою клею.

• Перший блок фіксується на горизонтальній направляючій.
• Для стикування блоків використовуються спеціальні розділові планки.
• Перед укладанням наступного ряду монтують нову горизонтальну направляючу, яка фіксується на стіні.
• Час тужавлення клею визначається його типом і складає від декількох годин до декількох діб.
• Обробка швів і поверхні скла виконується аналогічно як в попередньому способі кладки(рис.13).

Рисунок 13. -Монтаж склоблоків за допомогою клею.

 ІІ. Система POSAVELOX.

Блоки системи POSAVELOX випускаються вже окантовані деревом і мають спеціальні пази для зручного, простого, швидкого збирання.

• Виставляються направляючі конструкції, які кріпляться до підлоги та стіни
• Добре промазуються клеєм на основі ПВА бокові поверхні першого склоблоку і він встановлюється до щелчка на направляючу.
• Встановлюється в паз перший розпірний хрестик і операція повторюється з другим блоком(рис.14).

Рисунок 14. -Система Posavelox

• Блоки додатково скріплюються металевими скобами за допомогою мебельного степлера і встановлюється другий хрестик. Горизонтальні ряди також додатково скреплюються металевими скобами.
• Після монтажу кожного ряду кладки виконується контроль на вертикальность та горизонтальность
• В кінцевому результаті дерево «ховається» між склоблоками за допомогою затирки, а дерев'яні направляючі - спеціальними смугами із пластмаси різних кольорів.
• Систему POSAVELOX не рекомендується використовувати в приміщеннях з підвищеною вологістю.

ІІІ. Каркасний метод монтажу перегородок зі склоблоків.
(варіант використання дерев'яного каркасу)

Переваги:
- конструкція має більш естетичний вигляд ніж викладена традиційним методом;
- практично не використовується клеєва суміш;
- конструкція значно легша по вазі.
Недоліки:
- спосіб більш трудомісткий ніж традиційний;
- більш дорожчий.

 

Роботи по монтажу починаються з вимірювання місця, де буде монтуватися перегородка.

• На основі отриманих розмірів та розмірів склоблоку з сухих дощок виготовляється каркас.
• При виготовленні каркасу необхідно точно дотриматись розмірів чарунок, в які будуть вставлятися склоблоки. Допустиме розходження в розмірах - 2мм.
• Складність данного методу монтажу визначається виготовленням каркасної системи, яка збирається шляхом зклеювання або за допомогою згвинчування спеціальними метизами. Від якості каркасу залежить зовнішній вигляд змонтованої конструкції.
• Каркас виготовляється тільки з шліфованої сухої дошки.
• Готовий каркас фарбують в колір, який необхідний по дізайну, і висушують.
• Пофарбований каркас встановлюється на підготовлене місце і за допомогою дюбелів кріпиться до стіни, стелі, підлоги. Після повної перевірки на точність встановлення починається монтаж склоблоків.
• Кожний склоблок вставляється в підготовлений чарунок.
• По закінченню набору в місцях стику блоків з каркасом їх фіксують за допомогою безколірного силікону, щоб уникнути їх випадіння. Після висиханя силіконовий герметик не псує зовнішній вигляд конструкції.

ІV. Укладання склоблоків без розчину.

Замість розчину використовують спеціальні каркасні модульні системи з пластику, алюмінію, м'якого поліуретану, дерева, які дозволяють у короткий час викласти ідеально рівну стіну. При такому методі кожний блок вставляється у клітину, яка за розміром збігається з розміром блоку, а каркас кріпиться шурупами до стіни, підлоги, стелі. У клітинках блоки фіксуються спеціальними гумовими прокладками. Цей спосіб дає можливість міняти місцями кольорові блоки, а каркас може бути квадратним, прямокутним, ступінчастим. Однак такі системи не забезпечують добру звукоізоляцію.

Ремонт. Фрагменти розбитої скляної перегородки легко заміняється. Для цього треба акуратно виламати осколки і, обмазавши новий блок по периметру розчином або клеєм, вставити його на місце.

3. Технологія виготовлення склоблоків.

Виготовлення склоблоків – складний, технологічний, поетапний процес, який вимагає наявності сучасного обладнання та технічно грамотного персоналу.

Для склоблоків застосовується сировинний матеріал з малим вмістом оксидів заліза (не більше 0,07%). Щоб отримати безколірне скло вводять металевий селен, оксид кобальту, оксиди сурми, церія. Для отримання кольорового скла додають барвники.

Склоблоки виготовляються на механізованих лініях. Скломасу варять у ванних печах площею 40-100 м.кв. при температурі 1480 – 1500 ⁰С.

Зварене скло подають у фідер (живильник), який подає краплі скла в прес. На круглому столі преса встановлені форми. Робота живильника і преса заблокована. На першій позиції форму підставляють під живильник, крапля скла відрізається ножицями і попадає в форму. На другій позиції форма переміщується і встановлюється під пуансон, який відпресовує напівблок. Потім напівблок охолоджується і передається на конвеєр, який переносить його до зварювального апарату. Карусельний зварювальний апарат зварює напівблоки в блоки. За допомогою спеціального механізму блоки зі зварювального апарату зіштовхуються в лер для обпалу. 

В зв’язку з ринковою конкуренцією, яка є на сьогоднішній день, кожний виробник прагне зробити свою продукцію технічно і художньо оригінальною, щоб надати склоблокам більшу популярність та зручність використання в будівництві. Саме тому, завдяки боротьбі за якість та асортиментність, споживач кожний рік отримує все більш досконалу і оригінальну продукцію.